24.03.2022 року набрав чинності закон “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Цей Закон встановлює особливості трудових відносин та вносить зміни та обмеження у діюче трудове законодавство на період дії режиму воєнного стану в Україні (воєнний стан було продовжено до 25 квітня 2022 року). 

Нижче ви можете ознайомитися з коротким викладом відповідей на основні питання, які турбують як працівників, так і роботодавців.

  1. Чи може працівник влаштуватися на нову роботу?

Так. При цьому закон передбачає, що форма трудового договору визначається за згодою сторін, отже такий договір може бути укладений як у письмовій (електронній), так і в усній формі. Передбачається також укладення строкових трудових договорів – на період дії воєнного стану або заміщення тимчасово відсутнього працівника. 

На час воєнного стану умови про випробування при прийнятті на роботу можуть встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

  1. Чи має право роботодавець перевести працівника на іншу роботу без його згоди?

Так, закон передбачає таку можливість. 

Проте (1) така робота не має бути протипоказана працівнику за станом здоров’я, (2) працівник має залучатися виключно для відвернення / ліквідації наслідків бойових дій або інших обставин, що становлять загрозу життю людей, (3) оплата праці не може бути нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою, (4) на місцевості, в яку переводять працівника, не мають вестись активні бойові дії. 

За відсутності будь-якої з цих умов – роботодавцю знадобиться згода працівника.

  1. Чи має право роботодавець звільнити працівника з роботи під час тимчасової непрацездатності або відпустки?

Так. 

Допускається звільнення працівника за ініціативою роботодавця у період тимчасової непрацездатності працівника, а також під час відпустки (виключенням є відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). 

При цьому, відповідно до коментарів Мінекономіки, особливу увагу варто звернути на те, що таке звільнення відбувається за наявності законних підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП), а не з підстав самої тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці.

Дата звільнення – перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, або перший робочий день після закінчення відпустки. 

  1. Чи має право працівник звільнитися, не відпрацьовуючи 2 тижні?

Так. Працівник може звільнитися, за власною ініціативою у строк, визначений у заяві, не відпрацьовуючи 2 тижні, якщо:

  • в районах, в яких розташоване підприємство / установа / організація, ведуться бойові дії;
  • існує загроза для життя і здоров’я працівника.

Винятком є:

  • примусове залучення працівника до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу;
  • залучення працівника до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури (наприклад військові об’єкти).
  1. Чи може роботодавець не виплачувати заробітну плату працівникам?

Закон звільняє роботодавця від відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати за умови доведення, що таке порушення є наслідком бойових дій або інших обставин непереборної сили. При цьому, за роботодавцем залишається обов’язок щодо виплати заробітної плати. 

Якщо внаслідок ведення бойових дій діяльність підприємства призупинена, то строк виплати заробітної праці може бути відтермінований до моменту відновлення такої діяльності.

  1. Чи можливо призупинити дію трудового договору?

Так. Відповідно до закону роботодавець може тимчасово припинити забезпечення працівника роботою, а працівник відповідно – тимчасово припинити виконання роботи за укладеним трудовим договором.

У цьому аспекті важливо зазначити, що:

  • таке призупинення не тягне за собою припинення трудових відносин;
  • про таке призупинення працівник та роботодавець мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб (наприклад: електронна пошта, месенджер, повідомлення на телефон тощо);
  • відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на росію (тобто на державу, що здійснює військову агресію).

Щодо сплати ЄСВ, Мінекономіки додатково зазначає що, оскільки під час призупинення трудового договору виплата заробітної плати роботодавцем не буде здійснюватися, то відсутня база нарахування ЄСВ, а відповідно ЄСВ не сплачується.

При цьому, роботодавець також повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті, якщо такого призупинення трудового договору не було б.

Відшкодування цих платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.

  1. Чи змінюється тривалість робочого тижня?

Так. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 60 годин на тиждень замість 40 годин (для працівників, яким відповідно до законодавства встановлена скорочена тривалість робочого часу – не більше 50 годин на тиждень).

  1. Чи потрібно працювати у святкові дні?

Так, адже ряд норм щодо роботи у святкові дні на період режиму воєнного стану не діють. Зокрема:

  • тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів не скорочується на одну годину;
  • не діє норма про перенесення вихідного дня після святкового в разі їх збігу;
  • не діють норми щодо заборони роботи у святкові дні та норми щодо компенсації роботи у такі дні.
  1. Чи змінився режим роботи у нічний час?

Зміни стосуються скасування на період воєнного стану норми, яка зазначає, що у нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. 

Також Закон зазначає, що до роботи в нічний час без їх згоди  не можуть залучатися вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Нагадаємо, що нічним вважається час з 22 години до 6 години. 

  1. Чи може працівник брати відпустку?

Так, з урахуванням наступного:

  • тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки, яка надається працівникам, становить 24 календарні дні;
  • роботодавець може надавати на прохання працівника відпустку без збереження заробітної плати без обмеження тривалістю в 15 календарних днів на рік;
  • роботодавець має право відмовити працівнику у наданні будь-яких відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури. Виняток: відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Автори:

Кравчук Анна Борисівна – патентний повірений України, адвокат, партнер адвокатського об’єднання “Синергія”

Коваль Катерина Олександрівна – молодший юрист адвокатського об’єднання “Синергія”