Реальність сьогодення така, що тренди змінюються швидше, ніж встигаєш вигадати ідею для публікації посту. Бізнеси, блогери та SMM-фахівці наввипередки використовують популярні меми, сцени з фільмів та впізнавані образи, щоб привернути увагу аудиторії та підвищити охоплення. Водночас такі дії без згоди авторів створюють ризик порушення їхніх прав та отримання скарги від правовласника.
Втім, проявивши креативність, авторські твори можна правомірно обігрувати через жанри пародії та карикатури. У цій статті розглянемо, як використовувати трендові образи творчо і водночас мінімізувати ризики видалення контенту та пред’явлення претензій.
Пародії та карикатури за законом
Відповідно до статті 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон) без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається: використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів, зокрема для створення на їх основі:
твір у жанрі пародії — це твір, який за своїм змістом має комічний або сатиричний характер по відношенню до подій, осіб або до правомірно оприлюдненого твору чи його частини, створений, у тому числі, в результаті творчої переробки такого твору або його частини, та викликає асоціації з подіями, особами, твором або його частиною;
твір у жанрі карикатури — це твір образотворчого мистецтва, який за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямований на висміювання певних осіб чи подій, а також може бути творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору, у тому числі персонажа твору або імені персонажа твору.
Тобто, щоб візуальний контент міг сприйматися як твір у жанрі пародії або карикатури, він має відповідати таким ознакам:
- Комічний або сатиричний характер щодо першоджерела
Образ повинен містити елемент гумору або іронії, спрямований на подію, явище або персонаж. Пародія не зводиться до нейтральної стилізації, вона завжди містить певний коментар або жарт щодо оригіналу. Карикатура, у свою чергу, фокусується на перебільшенні або висміюванні конкретних рис чи дій.
- Творча переробка, а не буквальне відтворення
Образ має бути створений у результаті творчої переробки оригіналу, тобто:
- містити нові художні рішення;
- змінювати подачу, сенс або акценти;
- не відтворювати впізнавані елементи у незміненому вигляді.
Це допомагає відійти від простого відтворення та надати твору індивідуальність.
- Викликання асоціацій, але не копіювання
Пародія має лише асоціюватися з оригіналом, але не створювати враження повної тотожності. Достатньо натяку або характерної риси, щоб глядач зрозумів ідею, але не сприйняв матеріал як заміну оригінальному твору.
- Використання художнього перебільшення або іронічної деформації образу
Образ, як правило, будується через:
- навмисне перебільшення рис;
- акцентування окремих деталей;
- деформацію або гіперболізацію образу.
Це дозволяє відмежувати карикатуру або пародію від реалістичного зображення.
- Очевидність пародійного або карикатурного задуму для середнього глядача
Комічний або сатиричний характер образу має зчитуватися одразу, без додаткових пояснень.
Розглянемо, як це працює на практиці, на прикладах з різних юрисдикцій.
Практика України та ЄС
Використання авторських творів у жанрі пародії або карикатури в українському законодавстві підпадає під механізм так званого вільного використання.
В Європейському Союзі згідно з Директивою про авторське право також допускається використання творів для створення пародії, карикатури або пастишу (імітація стилю іншого автора без висміювання або іронії).
Оскільки українські суди ще не сформували сталої практики щодо спорів відносно карикатур та пародій, а підходи України та ЄС є схожими, розглянемо підхід європейських судів.
У справі Deckmyn v Vandersteen Суд Європейського Союзу пояснив, що пародія повинна:
- викликати асоціацію з оригінальним твором;
- містити елемент гумору або висміювання;
- бути достатньо відмінною від оригіналу.
Водночас суд відзначив, що необхідно збалансовувати інтереси сторін: права автора та свободу вираження (пародиста). Пародія не повинна створювати асоціації, які можуть зашкодити репутації автора, зокрема через дискримінаційний або образливий зміст.
Передумови справи: Позиція Суду ЄС була сформульована у відповідь на попередній запит бельгійського суду, який розглядав позов Vandersteen (п’яти спадкоємців автора коміксів Віллі Вандерштена та видавців) проти Йохана Декміна та організації Vrijheidsfonds.
Суперечка виникла після того, як Йохан Декмін, член бельгійської партії Vlaams Belang, використав обкладинку коміксу «De Wilde Weldoener» авторства Віллі Вандерштена у своєму календарі. У зміненій версії він замінив обличчя головного героя на обличчя мера міста Гент, висміюючи політичні події. Спадкоємці автора вважали, що таке використання порушує їхні авторські права та має расистський підтекст.
Оригінальна обкладинка коміксу «De Wilde Weldoener» (ліворуч) та версія Йохана Декміна (праворуч)
Практика США
На відміну від ЄС, у праві США діє інша концепція – доктрина fair use (добросовісного використання). Вона дозволяє обмежене використання об’єктів авторського права без дозволу правовласника для критики, коментаря, новин, навчання або пародії.
Цікавим прикладом такого підходу є справа Mattel v. Walking Mountain Productions.
Американська компанія Mattel, виробник іграшок Barbie, подала до суду на художника Тома Форсайта через серію його фоторобіт “Food Chain Barbie”, де використовувалася лялька «Барбі» в сатиричних образах.
Апеляційний суд Дев’ятого округу США дійшов висновку, що ці роботи є пародією, а тому підпадають під доктрину fair use. Суд визнав, що роботи Форсайта є трансформативними: вони не просто використовують образ Barbie, а коментують і критикують його. У результаті суд відмовив Mattel у позові та зобов’язав компанію компенсувати відповідачу понад 1,8 млн доларів судових витрат.
Лялька Barbie (ліворуч) та фотографія “Food Chain Barbie” Тома Форсайта (праворуч)
Обмеження вільного використання
Водночас важливо пам’ятати, що вільне використання творів має свої межі. Закон дозволяє створювати пародії або карикатури без дозволу правовласника, але лише за певних умов.
Зокрема, відповідно до частини 4 статті 22 Закону: «Вільне використання творів здійснюється за умови, що твір, який використовується, було оприлюднено правомірно, а такі обмеження не завдаватимуть шкоди звичайному використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси суб’єктів авторського права».
Важливо: сам по собі пародійний характер не гарантує правомірності використання. Кожен випадок потребує оцінки з урахуванням балансу інтересів та впливу на правовласника.
Для брендів та SMM-фахівців це означає, що використання популярних трендів і образів у соцмережах потребує обережності, особливо коли йдеться про комерційний контент. А для бізнес-сторінок в соціальних мережах фактично будь-який контент є комерційним, оскільки його метою є популяризація і продаж продуктів та послуг.
Тому кожну ситуацію слід оцінювати індивідуально та прискіпливо, адже навіть гумористичний пост може порушити авторські права.
Перед публікацією пародійного або карикатурного контенту дайте собі відповідь на кілька запитань:
✓ Чи містить ваш контент елемент гумору, іронії або сатири щодо оригіналу?
✓ Чи створили ви щось нове — змінили подачу, сенс, акценти? Чи це просто скопійований образ із іронічним підписом?
✓ Чи достатньо відрізняється ваш контент від оригіналу, щоб не створювати враження його заміни?
✓ Чи не може ваш контент завдати шкоди інтересам правовласника?
✓ Чи вказали ви ім’я автора оригінального твору та першоджерело?
✓ Якщо контент використовується з комерційною метою — перевірте себе ще раз за наведеними вище питаннями, бо розмір відповідальності в рази вищий.
Якщо хоча б одне запитання викликає сумнів, краще проконсультуватися з юристом до публікації, ніж вирішувати спір після отримання претензії.
Автор: Дар’я Безпалько