Багато інформаційних ресурсів, як друковані, так і ті, що існують онлайн,tree-200795_1920 стикаються в своїй діяльності з питанням: чи можна на законних підставах розміщувати торговельні марки інших компаній? Така необхідність може виникнути, наприклад, при складанні бізнес-рейтингів або при написанні журналістських матеріалів, які стосуються комерційної діяльності. Також часто виникає потреба розмістити логотипи компаній-партнерів.

Перш за все звернемося до закону: відповідно до ч. 1 ст. 492 Цивільного кодексу України основним призначенням торговельної марки є виділення товарів (послуг), що надаються однією особою від товарів (послуг) іншої особи. З ч. 6 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі – Закон) перераховуються випадки, на які не поширюється виключне право власника свідоцтва на торговельну марку забороняти її використання. До таких випадків, серед іншого, відноситься некомерційне використання знака, а також використання торговельної марки у всіх формах повідомлення новин і коментарів новин.

Як використати торговельні марки третіх осіб

У постанові від 08.06.2010 у справі № 20/590 щодо спору про незаконне використання торговельної марки MICHELIN в доменному імені michelin.net.ua Вищий господарський суд України правомірно зазначає, що для встановлення факту порушення прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг юридичне значення має не сам по собі факт застосування торговельних марок, але і мета і сфера такого використання: зокрема використання позначення повинно здійснюватися в комерційній (підприємницької) діяльності і щодо певних товарів і послуг.

З цього можна зробити висновок, що якщо торговельна марка іншої компанії використовується інформаційним ресурсом без мети ведення комерційної діяльності в сфері аналогічних або суміжних товарів (послуг), для яких ця торговельна марка використовується / зареєстрована своїми законними власниками, то в рамках чинного законодавства це не повинно вважатися порушенням прав власника свідоцтва на знак.

Що ж стосується використання торговельних марок в журналістських матеріалах, варто також відзначити постанову ВГСУ від 16 квітня 2013 року (справа № 5011-12 / 24-2012) за позовом «ПриватБанку» до редакції тижневика «Власть Денег». З обґрунтування своїх вимог позивач наполягав на тому, що редакція видання «Власть Денег» незаконно використовувала торговельну марку «ПриватБанк» шляхом розміщення фотографії одного з банківських відділень в якості ілюстрації статті. Однак ВГСУ дійшов висновку про незаконність позовних вимог, на тій підставі, що спірна стаття була коментарем до новин, на які поширюється дія ч. 6 ст. 16 Закону.

Беручи до уваги те, що чинне законодавство не дає чіткого визначення поняття «новини», можна припустити, що на будь-які матеріали про актуальні економічні, політичні та соціальні події має поширюватися дія ч. 6 ст. 6 Закону, а отже в якості ілюстрації таких матеріалів можуть використовуватися торговельні марки третіх осіб без отримання згоди їхнього власника.

Окремо варто звернути увагу, що якщо мова йде про розміщення в інформаційних матеріалах логотипів компаній-партнерів, то потрібно перш за все проаналізувати положення про конфіденційність в договорі, який укладався з таким партнером. Нерідко в договорах вказується, що навіть сам факт укладення угоди не підлягає розголошенню. Якщо ж такий пункт не передбачається, то на практиці розміщення логотипу партнера, як мінімум, обговорюється, як максимум – на таке розміщення отримується письмова згода.

Очевидно, що законодавство про товарні знаки надає інформаційним ресурсам достатньо можливостей для законного використання торговельних знаків третіх осіб. Але слід також враховувати три важливих моменти.

По-перше, використання торговельної марки не повинно порушувати конкурентне законодавство. Наприклад, якщо інформаційний ресурс розміщує інформацію про співпрацю з компанією, з якою за фактом ніяких партнерських відносин не існує, це може розцінюватися, як порушення, передбачене ст. 15-1 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції», а саме: поширення інформації, яка вводить в оману. Згідно ст. 21 цього закону подібне порушення карається штрафом в розмірі 5% від доходу (виручки) порушника (суб’єкта господарювання) за попередній календарний рік. Якщо ж розмір доходу (виручки) встановити неможливо, штраф накладається в розмірі до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на сьогоднішній день становить 170 000 грн.

По-друге, варто брати до уваги інформаційний контекст, в рамках якого фігурує торговельна марка іншої компанії. Якщо такий контекст містить спірну, не підтверджену інформацію або ж може нашкодити репутації особи, якій належить торговельна марка, це може загрожувати позовами про спростування недостовірної інформації та захист честі, гідності та ділової репутації. Способами судового захисту прав у такому разі, окрім спростування недостовірної інформації, може бути звернене стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

По-третє, оригінальні елементи торговельної марки можуть бути захищені авторським правом. При чому такий захист, на відміну від торговельних марок, надається без будь-якої реєстрації за фактом створення оригінального твору.

Підстави для вільного використання творів без згоди автора (але з обов’язковим зазначенням його імені) встановлюються ст. 21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», і ці підстави значно відрізняються від тих, які викладені у ч. 6 ст. 16 Закону. При цьому законодавство про авторські права встановлює, що за кожен факт порушення авторських прав може бути стягнута компенсація у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат (на сьогодні – від 14 500 до 72 500 000 грн.).

Ми завжди рекомендуємо нашим клієнтам максимально обережно ставиться до використання чужих прав інтелектуальної власності, у тому числі на торговельні марки. Адже малі зусилля, докладені сьогодні, можуть вберегти від значних неприємностей завтра.

Автор: Дар’я Скопюк

Передрук, повне або часткове копіювання тексту статті, переклад, розміщення статті або її перекладів на інших сайтах та інших Інтернет-ресурсах, будь-яке інше її використання без письмового дозволу автора суворо заборонені. Порушення заборони тягне за собою відповідальність згідно із законом України «Про авторське право і суміжні права»