Власникам майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності, які мають намір отримати від правопорушника в судовому порядку грошові виплати, слід мати

на увазі наступне.

1. Між поняттями «відшкодування збитків» і «компенсація» є істотні відмінності.

Відшкодування збитків передбачає доведення 1) факту правопорушення 2) шкоди, заподіяної правопорушенням і 3) причинно-наслідкового зв’язку між фактом вчинення правопорушення і фактом настання шкоди. При цьому відповідальність правопорушника настає лише за наявності його вини1. Крім цього необхідно підтвердити розмір заподіяних збитків.

Компенсація – це відшкодування грошової суми без необхідності доведення її розміру. Пленум Вищого господарського суду України постановив2, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб’єкта авторських і / або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. В той же час розмір доведених збитків має враховуватися судом у визначенні розміру компенсації.

2. Розмір компенсації обмежений. Так, Закон України «Про авторське право і суміжні права» встановлює розмір компенсації на рівні від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат (від 12 180 до 60 900 000 грн.). При цьому суд не зможе присудити розмір компенсації більше заявленого.

3. Власникам торговельних марок слід пам’ятати про те, що відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» виплата компенсації за правопорушення не передбачена взагалі. Стаття 20 Закону передбачає, що власник свідоцтва на торговельну марку має право тільки на відшкодування збитків.

Приклади судової практики

У судовій практиці є рішення, в яких суд прямо вказує на цю обставину. Наприклад, компанія «Кам’янка Глобал Вайн» звернулася до суду з вимогами про заборону використання знака «ВАЙН ХАУЗ» та стягнення компенсації з правопорушника у розмірі 97 440 грн. Відповідачем у справі виступало ТОВ «Вайн Хаус Груп». Вимагаючи таку компенсацію, позивач намагався застосувати аналогію закону, посилаючись на Закон України «Про авторське право і суміжні права». Суд у прийнятому рішенні заборонив правопорушнику використовувати знак, однак відмовив позивачу у стягненні компенсації, вказавши, що Закон про авторське право на дані правовідносини не поширюється.

На мою думку, факт того, що в законодавстві не передбачена компенсація за порушення прав на знак для товарів і послуг, є своєрідною дискримінацією власника знака.

До речі, в ряді зарубіжних країн, наприклад у Росії, Китаї чи Іспанії, передбачена компенсація за порушення прав на торговельну марку нарівні з іншими об’єктами інтелектуальної власності.

1 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 року

2 п. 51.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 року

Автор: Світлана Іваненко

Передрук, повне або часткове копіювання тексту статті, переклад, розміщення статті або її перекладів на інших сайтах та інших Інтернет-ресурсах, будь-яке інше її використання без письмового дозволу автора суворо заборонені. Порушення заборони тягне за собою відповідальність згідно із законом України «Про авторське право і суміжні права»